споганілий
спогані́лий
-а, -е, розм.
Дієприкм. акт. мин. ч. до споганіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- споганілий — спогані́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- споганілий — див. поганий Словник синонімів Вусика
- споганілий — СПОГАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до спогані́ти. Словник української мови у 20 томах
- споганілий — СПОГАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до спогані́ти. Словник української мови в 11 томах