споганілий
СПОГАНІ́ЛИЙ, а, е, розм.
Дієпр. акт. до спогані́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- споганілий — спогані́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- споганілий — див. поганий Словник синонімів Вусика
- споганілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до споганіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- споганілий — СПОГАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до спогані́ти. Словник української мови в 11 томах