спокутуючий
СПОКУ́ТУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до споку́тувати.
Зуміли [постановники фільму «Наймичка»] пробудити в артистці.. всі почуття Ганни — закоханої, неприкаяної, спокутуючої, потайної матері, наймички (Рад. Укр., 6.II 1964, 3).
Словник української мови (СУМ-11)