спокійненько

СПОКІЙНЕ́НЬКО. Присл. до спокійне́нький.

До хазяїна! За наймита!.. Мати смутненька та тривожненька… А старший син одказав спокійненько на сю вісточку: — Добре, мамо (Вовчок, І, 1955, 292);

Старий схопив вірьовку, що висіла на тину, і, розмахуючи нею, як киргиз арканом, побіг на хлопців, що спокійненько собі говорили, поспиравшись на лопати (Тют., Вир, 1964, 93);

Розгулює [дядько] собі в порту спокійненько (С. Ол., З книги життя, 1968, 65).

Значення в інших словниках

1. спокійненько — спокійне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. спокійненько — див. поволі  Словник синонімів Вусика
3. спокійненько — Присл. до спокійненький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спокійненько — СПОКІЙНЕ́НЬКО. Присл. до спокійне́нький. До хазяїна! За наймита!.. Мати смутненька та тривожненька... А старший син одказав спокійненько на сю вісточку: – Добре, мамо (Марко Вовчок); Старий схопив вірьовку, що висіла на тину, і, розмахуючи нею...  Словник української мови у 20 томах
5. спокійненько — Спокійно нар. Спокойно. ум. спокійненько, спокійне́сенько. Він спокійненько собі й каже. МВ. (О. 1862. III. 50).  Словник української мови Грінченка