спомка

СПО́МКА, и, ж., діал. Спогад.

Горе вкрилося якимсь туманом, зосталася спомка, аж ось і вона мерхне, потухає, час і її стирає (Мирний, І, 1954, 231).

Значення в інших словниках

1. спомка — спо́мка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. спомка — -и, ж., діал. Спогад.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спомка — СПО́МКА, и, ж., діал. Спогад. Горе вкрилося якимсь туманом, зосталася спомка, аж ось і вона мерхне, потухає, час і її стирає (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. спомка — СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм.  Словник синонімів української мови