спомога

СПОМО́ГА, и, ж., розм. Те саме, що допомо́га.

Раз до ксьондза забрела Кривая на ноги І, бідная, на дітей Просила спомоги (Рудан., Тв., 1959, 214);

До злого духа мовив фараон: — Будь ти мені порадник і спомога, Щоб мій народ мене без перепон Вважав за бога (Фр., XIII, 1954, 258).

Значення в інших словниках

1. спомога — спомо́га іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. спомога — -и, ж., розм. Те саме, що допомога.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спомога — СПОМО́ГА, и, ж., розм. Те саме, що допомо́га. Раз до ксьондза забрела Кривая на ноги І, бідная, на дітей Просила спомоги (С. Руданський); До злого духа мовив фараон: – Будь ти мені порадник і спомога, Щоб мій народ мене без перепон Вважав за бога (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. спомога — ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал.  Словник синонімів української мови