спорадичний
СПОРАДИ́ЧНИЙ, а, е. Який здійснюється, відбувається, виконується час від часу, не постійно, який не має рівномірності; нерегулярний.
Хоч участь Марка Вовчка у французькому літературному процесі 60-70-х років XIX ст. була спорадичною, все ж вона лишила помітний слід (Рад. літ-во, 11, 1966, 31);
В українському віршознавстві спорадичні публікації статей, присвячених аналізу Шевченкового вірша та народнопісенного віршування, що мали місце в 20-30-х роках, змінилися в післявоєнний період грунтовними дослідженнями (Сучасна укр. літ. м., V, 1973, 212).
Словник української мови (СУМ-11)