споротий

СПО́РОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до споро́ти¹.

Значення в інших словниках

1. споротий — спо́ротий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. споротий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спороти I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. споротий — СПО́РОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до споро́ти¹.  Словник української мови у 20 томах