споротий спо́ротий -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спороти I. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках споротий — спо́ротий дієприкметник Орфографічний словник української мови споротий — СПО́РОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до споро́ти¹. Словник української мови у 20 томах споротий — СПО́РОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до споро́ти¹. Словник української мови в 11 томах