спортивно
СПОРТИ́ВНО. Присл. до спорти́вний.
В той час, як Стоколос бурив легко, весело й спортивно, — Корж навпаки, — ..наче добурюючись до серця ворога, схованого за брилою руди (Ю. Янов., Мир, 1956, 173);
// Як спортсмен.
Борис був підкреслено, спортивно гнучкий (Собко, Біле полум’я, 1952, 5).
Словник української мови (СУМ-11)