спортивно
СПОРТИ́ВНО.
Присл. до спорти́вний.
В той час, як Стоколос бурив легко, весело й спортивно, – Корж навпаки, – .. наче добурюючись до серця ворога, схованого за брилою руди (Ю. Яновський);
// Як спортсмен.
Борис був підкреслено, спортивно гнучкий (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)