спортивний

СПОРТИ́ВНИЙ, а, е.

Прикм. до спорт.

Влітку під час спортивних змагань Гейко проплив дванадцять миль (Д. Ткач);

Спортивна досконалість випромінювалась із кожного його м'яза (Ю. Смолич);

// Признач. для занять спортом.

Коли на уроці фізкультури в спортивному залі фізкерівник скомандував їм: “Ліворуч!” – то ніхто з них не міг виконати команду (О. Гончар);

В .. спортивному костюмі збоку на галявині перекидалася [Юзефа] з дівчатами м'ячем (М. Ю. Тарновський);

// Схожий на спортсмена.

Сам він [Олег Ярославович] був струнким. Чи худим? Одне слово – спортивним (А. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. спортивний — спорти́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. спортивний — г. спортовий; (інтерес) аматорський, сов. любительський.  Словник синонімів Караванського
3. спортивний — [спортиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. спортивний — -а, -е. Прикм. до спорт. || Признач. для занять спортом. || Який володіє якостями, зовнішнім виглядом спортсмена. Спортивна гімнастика — вид спорту...  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. спортивний — Спорти́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. спортивний — СПОРТИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до спорт. Влітку під час спортивних змагань Гейко проплив дванадцять миль (Ткач, Моряки, 1948, 22); Спортивна досконалість випромінювалась із кожного його м’яза (Смолич, Сорок вісім..  Словник української мови в 11 томах