спортивний —
спорти́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
спортивний —
г. спортовий; (інтерес) аматорський, сов. любительський.
Словник синонімів Караванського
спортивний —
-а, -е. Прикм. до спорт. || Признач. для занять спортом. || Який володіє якостями, зовнішнім виглядом спортсмена. Спортивна гімнастика — вид спорту...
Великий тлумачний словник сучасної мови
спортивний —
СПОРТИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до спорт. Влітку під час спортивних змагань Гейко проплив дванадцять миль (Д. Ткач); Спортивна досконалість випромінювалась із кожного його м'яза (Ю. Смолич); // Признач. для занять спортом.
Словник української мови у 20 томах
спортивний —
Спорти́вний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
спортивний —
СПОРТИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до спорт. Влітку під час спортивних змагань Гейко проплив дванадцять миль (Ткач, Моряки, 1948, 22); Спортивна досконалість випромінювалась із кожного його м’яза (Смолич, Сорок вісім..
Словник української мови в 11 томах