споховастий
СПОХО́ВАСТИЙ, а, е, діал. Похилий, спадистий.
Герман опинився недалеко вівчарської колиби, що стояла на споховастій, безлісній площині (Фр., VIII, 1952, 371).
Словник української мови (СУМ-11)СПОХО́ВАСТИЙ, а, е, діал. Похилий, спадистий.
Герман опинився недалеко вівчарської колиби, що стояла на споховастій, безлісній площині (Фр., VIII, 1952, 371).
Словник української мови (СУМ-11)