Словник української мови в 11 томах

споховастий

СПОХО́ВАСТИЙ, а, е, діал. Похилий, спадистий.

Герман опинився недалеко вівчарської колиби, що стояла на споховастій, безлісній площині (Фр., VIII, 1952, 371).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. споховастий — Похилий, спадистий [VI] — похилистий [V] — спадистий [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. споховастий — -а, -е, зах. Похилий, спадистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. споховастий — СПОХО́ВАСТИЙ, а, е, діал. Похилий, спадистий. Герман опинився недалеко вівчарської колиби, що стояла на споховастій, безлісній площині (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах