спохів
СПО́ХІВ, хо́ву, ч., діал. Схил.
На обривистім спохові Чорної гори побачив [Іванко] двох людей (Фр., VIII, 1952, 317);
По легкім спохові бляшаного даху збіг [Панталаха] на сам [самий] краєчок (Фр., II, 1950, 259).
Словник української мови (СУМ-11)