спочутливий
СПОЧУТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що співчутли́вий.
Мариня, яка все бачить і більше розуміє, чим мої освідчені сестрички, водить по мені спочутливими.. очима (Вільде, Пов. і опов., 1949, 189);
Марко кида спочутливі.. погляди на дівчину (Горд., Дівчина.., 1954, 7).
Словник української мови (СУМ-11)