Словник української мови в 11 томах

споюватися

СПО́ЮВАТИСЯ¹, юється, недок. Пас. до спо́ювати¹.

СПО́ЮВАТИСЯ², юється, недок.

1. Те саме, що з’є́днуватися.

— Поля наші споювалися разом, неначеб земля сама бажала того (Коб., II, 1956, 153);

Як парубок хоче конче дівку взяти, то.. як увійде в хату, усів якнайборше [якнайшвидше], де лавки споюються; тогді йому її вже ніхто не відіб’є (Коб., І, 1956, 482).

2. Пас. до спо́ювати².

СПРА́ВА², присл. З правого боку; протилежне зліва.

В вузьких вуличках, як в коридорі, було безлюдно і сумно. Справа і зліва безконечно тяглися спресовані маси дерева, цегли (Коцюб., II, 1955, 403);

Снаряди вже рвались зліва, справа, спереду, ззаду (Гончар, III, 1959, 360).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. споюватися — спо́юватися 1 дієслово недоконаного виду п'яніти; п'ючи багато спиртного, ставати алкоголіком спо́юватися 2 дієслово недоконаного виду з'єднуватися  Орфографічний словник української мови
  2. споюватися — I -юється, недок. Пас. до споювати I. II -юється, недок. 1》 Те саме, що з'єднуватися. 2》 Пас. до споювати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. споюватися — СПО́ЮВАТИСЯ¹, юється, недок. Пас. до спо́ювати¹. СПО́ЮВАТИСЯ², юється, недок. 1. Те саме, що з'є́днуватися. – Поля наші споювалися разом, неначеб земля сама бажала того (О. Кобилянська); Як парубок хоче конче дівку взяти, то ..  Словник української мови у 20 томах