споюватися
СПО́ЮВАТИСЯ¹, юється, недок. Пас. до спо́ювати¹.
СПО́ЮВАТИСЯ², юється, недок.
1. Те саме, що з’є́днуватися.
— Поля наші споювалися разом, неначеб земля сама бажала того (Коб., II, 1956, 153);
Як парубок хоче конче дівку взяти, то.. як увійде в хату, усів якнайборше [якнайшвидше], де лавки споюються; тогді йому її вже ніхто не відіб’є (Коб., І, 1956, 482).
2. Пас. до спо́ювати².
СПРА́ВА², присл. З правого боку; протилежне зліва.
В вузьких вуличках, як в коридорі, було безлюдно і сумно. Справа і зліва безконечно тяглися спресовані маси дерева, цегли (Коцюб., II, 1955, 403);
Снаряди вже рвались зліва, справа, спереду, ззаду (Гончар, III, 1959, 360).
Словник української мови (СУМ-11)