справдовуватися
СПРАВДО́ВУВАТИСЯ i СПРА́ВДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм. Те саме, що спереча́тися.
— Ці ж самі слова я чув улітку від нашого чередника, коли він справдовувався з одним чоловіком за ягня (Мик., Кадильниця, 1959, 39);
Довго кричала Онися, довго справдувалась.. Маруся (Н.-Лев., III, 1956, 179).
Словник української мови (СУМ-11)