справляти
СПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. спра́влять; док., перех.
1. розм. Здійснювати певні заходи з приводу свята, події і т. ін.; відзначати.
Чи міг Вася байдуже писати про бійця, який пробивався з ним трансільванськими лісами,.. справляв Жовтневі свята під мокрими скиртами в угорських хуторах? Ні, про цих людей Вася міг писати тільки з гарячою ніжністю (Гончар, III, 1959, 190);
— Новосілля вже справляли? — запитав Марію Рубанюк (Цюпа, Назустріч.., 1958, 435);
І в день, коли славний народ України Свому комсомолу справля іменини, — Я теж над простором святкового столу Бокал підіймаю за цвіт комсомолу! (С. Ол., Вибр., 1959, 27);
Надходить осінь. Одробились у полі; справили обжинки (Вовчок, І, 1955, 61);
Вже, може, цієї весни справлять вони вхідчини в нову хату (Стельмах, І, 1962, 135);
// Улаштовувати, організовувати (бал, бенкет, гулянку і т. ін.).
— Князь справляв бучні бенкети. Приїжджала сила гостей (Н.-Лев., VII, 1966, 8);
Ті, що не містились у хаті, розклали на подвір’ї вогонь і справляли коло нього веселі грища (Коцюб., II, 1955, 354);
*Образно. Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє (Олесь, Вибр., 1958, 42);
// Виконувати культові обряди.
— Нема вже, діду, Михайла Михайловича й на світі: позавчора сороковини справляли (Л. Янов., І, 1959, 362);
Треба було після панахиди справити, за старовинним поганським звичаєм, поминки на «гробках» (Тулуб, Людолови, І, 1957, 16).
◊ Бре́хні справля́ти див. брехня́;
Ви́трішки справля́ти — те саме, що Ви́трішки продава́ти (купува́ти, лови́ти, ї́сти і т. ін.) ( див. ви́трішки).
— Навідайся лишень до пана! Може, вже час і ліжко перестилати, а ти тут витрішки справляєш! — несподівано накинулася Тетяна на Пріську (Л. Янов., І, 1959, 209);
Зару́чини справля́ти — святкувати заручини, гуляти на бенкеті, вечірці з нагоди оголошення кого-небудь нареченою і нареченим.
— Коли ж, коханий пане канцлеру, думаєш справляти заручини? Треба мені, як сватові, це знати (Н.-Лев., VII, 1966, 63);
Ли́пу справля́ти див. ли́па;
Посиде́ньки справля́ти див. посиде́ньки;
Походе́ньки [та посиде́ньки] справля́ти див. походе́ньки;
Сім неді́ль (вихідни́х) на ти́ждень справля́ти див. ти́ждень;
Смі́шки (смі́хи, ре́готи і т. ін.) справля́ти — сміятися, реготати і т. ін. (перев. безпідставно).
Дука щасливий не спить: Добре йому у палатах під кришею Вина-горілочку пить. Любо йому у теплі вигріватися, Смішки справляти з гістьми (Граб., І, 1959, 606);
Москалі.. лабузнились до Явдохи, а Явдоха справляла з ними сміхи та реготи… (Мирний, І, 1949, 236);
Стояла [Тоня] в колі сержантів з полігона і хихи та реготи з ними справляла (Гончар, Тронка, 1963, 45);
Справля́ти бала́чку — вести пусту розмову.
— Ми цікавіші од вас і не всі любимо тільки справляти балачку про квітки та вишивання (Н.-Лев., V, 1966, 156);
Справля́ти дрижаки́ (дрижака́) — те саме, що Ї́сти (лови́ти, хапа́ти, вбива́ти і т. ін.) дрижаки́ (дрижакі́в) ( див. дрижаки́).
Хоч яка негідь, аж горобці поховаються, аж всі люде дрижака справляють, аж жито дощем та вітром виложить, а Опанас своє: «Ловка погодка-о» (Григ., Вибр., 1959, 159);
Справля́ти ма́ндри — мандрувати.
— Мені нужда, що вона в мандри вдарилась? Дивись — яка журба!!! Не первина їй мандри справляти… (Мирний, III,1954,115);
Справля́ти мо́вча́нку див. мо́вча́нка;
Справля́ти нужду́ див. нужда́;
Справля́ти (спра́вити) весі́лля див. весі́лля;
Справля́ти (спра́вити) га́лас (го́мін) — здіймати шум, крик.
Двоє їх, а такий галас справляють, що аж голова паморочиться (Коцюб., І, 1955, 151);
Вернувсь [Петро] на подвір’я, аж там усі веселяться. Гомін справили такий, мов справді на бенкеті (П. Куліш, Вибр., 1969, 95);
Справля́ти (спра́вити) обі́д кому і без додатка — те саме, що Дава́ти (да́ти, ста́вити, поста́вити) обі́д ( див. обі́д).
Справнику справили обід, він смачно попоїв і поїхав (Вовчок, VI, 1956, 234);
Справля́ти (спра́вити) панахи́ду див. панахи́да;
Справля́ти (спра́вити) приє́мність див. приє́мність;
Справля́ти тереве́ні — те саме, що Пра́вити тереве́ні (тереве́ні-ве́ні) ( див. пра́вити²).
— Та вже там аж парує [самовар], а ви все сидите та теревені справляєте (Н.-Лев., IV, 1956, 280).
2. Викликати яке-небудь почуття, враження і т. ін.
Я люблю свою кімнату.. Але найбільшу радість справляє мені вікно. Цілий день в нього дивиться море (Коцюб., II, 1955, 410);
Мені справляє Олена журбу: я боюся за її будучину (Коб., II, 1956, 295);
Помилився Тарас, думаючи, що ніхто вже не прийде попрощатися з ним: уже хлопчики радника справили йому велику втіху своєю присутністю (Ков., Світ.., 1960, 70);
// Спричиняти що-небудь, бути причиною чогось.
— Нащо вам розворушувати те, що не зовсім ще загоїлося, що при найменшім доторканню справляє страшенний біль і муку? (Хотк., І, 1966, 38);
// Робити, здійснювати щось відносно кого-, чого-небудь.
Спеціально виготовлені прополісні мазі справляють болезаспокійливу дію (Наука.., 5, 1968, 46).
◊ Справля́ти (спра́вити) вплив на кого, що — діяти певним чином на кого-, що-небудь; впливати.
Ідеї Леніна справляють могутній вплив на весь хід світової історії (Біогр. Леніна, 1955, 286);
Перемога соціалістичної революції в Росії справила величезний запалюючий вплив на трудящі маси інших країн (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 13);
Справля́ти вра́ження див. вра́ження¹.
3. Виконувати, здійснювати що-небудь.
Схудла-змарніла [Мар’я]..; ледве вештається по хаті; хатню роботу справляє, а останню вже Христя (Мирний, III, 1954, 175);
Посередині табору розташувався загін каштеляна Яна Жоравського, який справляв денну сторожу (Панч, Гомон. Україна, 1954, 322);
— Без тебе я не жив, а маявся: чи справлю хоч трохи своє діло — біжу до тебе (Кв.-Осн., II, 1956, 332);
Дві роботи ти вже справив, На весь світ себе уславив (Перв., Казка.., 1958, 61);
// Втілювати в життя, робити що-небудь дійсним, реальним.
[Василь:] Тілько про свою славу дбають [ватажки], свої гордовиті заміри справляють, а до людей їм байдуже (Мирний, V, 1955, 107);
— Відповідає за все гетьман коронний, а польний тільки має пильно справляти його накази, ото ж я їх до цяти й справив… (Стар., Облога.., 1961, 40).
◊ Справля́ти свої́ діла́ — займатися своїми справами.
— Ну, Федоре, — сказав він, — ти тепер іди додому та справляй свої діла, а я з неділі накажу, щоб задля тебе хату будували (Мирний, IV, 1955, 228);
Справля́ти слу́жбу — те саме, що Слу́жбу служи́ти ( див. слу́жба).
У кожній тварині вся цілість формується з суми Різних начатків;.. формують усі вони органи різні, Що неоднакову службу у цілому тілі справляють (Зеров, Вибр., 1966, 178);
Увага подвоюється, зіниці ширшають, побільшуюче скло справляє свою службу (Коцюб., І, 1955, 207).
4. Усувати пошкодження, несправності, лагодити що-небудь поламане, розбите і т. ін.
Раділи люди. Уже вони турбувалися об тім, коли орати,.. обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне — справляли (Мирний, III, 1954, 60);
— Мені старий Панько і капицю справляв, бо геть-чисто побилася (Тют., Вир, 1964, 286);
Чоловік той подякував і попросив помогти. Василь як принявся, разом справили віз (Кв.-Осн., II, 1956, 53);
Тося справила перемет — всім переметам перемет, на сто гачків різного калібру (Смолич, Мир.., 1958, 35);
// розм. Робити правильним, вносити поправки в друкованому чи писемному тексті; виправляти.
«В небі місяць страшний» справді краще справити, — нехай буде «В небі місяць з’явився смутний» (Л. Укр., V, 1956, 80);
Я Вас хотів просити, аби Ви були ласкаві справити правопис і мову в збірничку моїх образків (Стеф., III, 1954, 250);
// розм. Перевиховуючи кого-небудь, прищеплювати йому кращі навички, позитивні якості, норми поведінки і т. ін.
Майці дуже на сей раз закортіло стати вихователькою, як Іра, щоби справляти таких непристойних дітей (Горд., Діти.., 1937, 281);
— Мені тут закидали, мовби я розігнав кадри! Ми хотіли справить Марка і Павлюка, та ці люди надто хворобливо ставляться до критики! (Горд., Дівчина.., 1954, 284).
5. розм. Придбавати що-небудь у власність, ставати володарем чогось.
— Я купив пару добрих коней, справив панську бричку, возив панів по всій околиці (Н.-Лев., VII, 1966, 279);
— Хлівці повиправля, клуньку вкриє, таке все позапускане. А там конячку справить, та сам і хлібець сіятиме (Тесл., З книги життя, 1949, 19);
// Купувати, шити (про одяг, взуття і т. ін.).
Вже недалечко були й зелені святки, а Роман і гадки не мав справляти для Соломії нову одежу (Н.-Лев., VI, 1966, 383);
— Що ж, то, може, для спектакля маєш справляти костюми? — А так! (Л. Укр., III, 1952, 510);
Придбав, сірома, грошенят, Одежу справив, жупанину Та ні відсіль і ні відтіль Купив садочок і хатину (Шевч., II, 1953, 269);
Має [Кузьма] що випити, має чим закусити, має гроші і навіть уже перші чоботи справив (Стельмах, II, 1962, 315).
6. з кого — чого. Правити, вимагати (борг, податок і т. ін.).
З метою забезпечення своєчасного і повного надходження в бюджет податку з обороту доцільно справляти його, як правило, безпосередньо з підприємств, а не з збутових організацій (Рад. Укр., 30.III 1957, 3);
Розумні та багаті люде поважали Захара, бо він був чоловік потрібний, здатний і ніколи не одказував помогти: ось коли багатирю треба гроші справити, та не хочеться бачити голодної сім’ї, — то Захара пошле (Григ., Вибр., 1959, 158).
7. розм. Спрямовувати, скеровувати що-небудь кудись.
Одного дня панна Ніна знов веліла Іванові запрягати. Коли виїхали, казала йому справити фаетон в противний бік від того, в який звичайно їздили (Фр., III, 1950, 162);
— Дідусю! Дайте-бо мені весельце, далебі я швидше од вас справлю човен у затишок! (Л. Янов., І, 1959, 320);
// Направляти кого-небудь у певному напрямку.
[Герасим (до Марусі):] Та не рвися так. Матушка гуменя сама їх [гайдамаків] стріла і сюди справляє (Мирний, V, 1955, 95);
Ішло безперестану військо — а я Справляла його на берлінську дорогу (Воскр., Поезії, 1951, 83);
Командир, як тільки почув про «страшних червоних», скочив убік і прибіг до дітей, що пасли корів, а діти справили його туди, звідки й наступили червоні (Ірчан, І, 1958, 285).
◊ Справля́ти (спра́вити) на до́бру доро́гу (на ві́рний шлях) кого — те саме, що Направля́ти (напра́вити) на путь і́стини (на до́бру, пра́ведну путь, ві́рну доро́гу і т. ін.) ( див. направля́ти).
«Допевне, Потурайчин справить мене на добру дорогу!» — міркував [Славко] собі й дожидав Потурайчинового приходу з великою нетерплячкою (Март., Тв., 1954, 363);
— В тім і сила дружби, щоб підтримати товариша, який схибнувся, напутити його, на вірний шлях справити (Логв., Літа.., 1960, 147).
8. розм. Відправляти, відсилати що-небудь кудись.
Хотіла я раніш посилку сю справити, але перше ждала грошей, а потім два дні пішло на роботу (Л. Укр., V, 1956, 209).
Словник української мови (СУМ-11)