справляння

СПРАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. справля́ти 3, 5.

— Мені здається, що можна не завдавати собі великого клопоту з виправою. Ще буду мати час до справляння строїв (Л. Укр., III, 1952, 505).

Значення в інших словниках

1. справляння — справля́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. справляння — -я, с. Дія за знач. справляти 3), 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. справляння — СПРАВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. справля́ти 3, 5. – Мені здається, що можна не завдавати собі великого клопоту з виправою. Ще буду мати час до справляння строїв (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
4. справляння — Справля́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)