справнішати
СПРАВНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок., розм. Ставати більш справним (у 4, 5 знач.).
Лаврик, нівроку йому, не хворів, ба навіть справнішати став на степовому повітрі (Вирган, В розп. літа, 1959, 263).
Словник української мови (СУМ-11)СПРАВНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок., розм. Ставати більш справним (у 4, 5 знач.).
Лаврик, нівроку йому, не хворів, ба навіть справнішати став на степовому повітрі (Вирган, В розп. літа, 1959, 263).
Словник української мови (СУМ-11)