спрагнено
СПРА́ГНЕНО, рідко. Присл. до спра́гнений.
Юрко спрагнено припав до відра і, напившись, не знав, що сказати Андрієві (Козл., Ю. Крук, 1950, 238).
Словник української мови (СУМ-11)СПРА́ГНЕНО, рідко. Присл. до спра́гнений.
Юрко спрагнено припав до відра і, напившись, не знав, що сказати Андрієві (Козл., Ю. Крук, 1950, 238).
Словник української мови (СУМ-11)