Словник української мови в 11 томах

спрагнений

СПРА́ГНЕНИЙ, а, е, рідко. Спраглий.

Спрагнений, з почорнілими, потрісканими губами, бачив [Бронко] склянку джерельної води перед собою, і не вільно йому було хоч би пригубитись до неї (Вільде, III, 1968, 173);

Дні — як жар… Спрагненій землі відчиняються раю ворота (У. Кравч., Вибр., 1958, 290);

Мої очі, спрагнені світла, не могли відірватися від його [місяця] млявого, але спокійного блиску (Фр., II, 1950, 93).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. спрагнений — спра́гнений прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. спрагнений — -а, -е, рідко. Спраглий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спрагнений — СПРА́ГНЕНИЙ, а, е, рідко. Спраглий. Спрагнений, з почорнілими, потрісканими губами, бачив [Бронко] склянку джерельної води перед собою, і не вільно йому було хоч би пригубитись до неї (Ірина Вільде); Дні – як жар...  Словник української мови у 20 томах
  4. спрагнений — СПРА́ГЛИЙ (про людину, тварину — який дуже хоче пити; про уста, а також перен. — сухий від спраги), ЖАГУ́ЧИЙ підсил., СПРА́ГНЕНИЙ рідше, ЖА́ДІ́БНИЙ рідше, ЖАДЛИ́ВИЙ рідше.  Словник синонімів української мови