спражно
СПРА́ЖНО, присл., розм., рідко. Те саме, що спра́гло.
Потягнувся [Хмельницький] рукою до кухля з водою. Розплескуючи, налив у порцелянову кварту, з жадобою спражно ковтав холодну воду (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 629).
Словник української мови (СУМ-11)