спробний
СПРО́БНИЙ, а, е. Те саме, що про́бний.
Цех випустив першу спробну партію хромомагнезитової цегли (Рад. Укр., 4.III 1949, 3);
У спробну мить, припавши до ріллі, Відчуєш ти живе тепло землі, Мов до грудей тебе пригорне мати (Перв., І, 1958, 563);
Запах несвіжої риби можна визначити при спробному варінні шматочка риби в закритій посудині (Технол. пригот. їжі, 1957, 31).
Спро́бний ка́мінь — те саме, що Про́бний ка́мінь ( див. про́бний).
Словник української мови (СУМ-11)