спродуватися
СПРО́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся і СПРОДАВА́ТИСЯ, аю́ся, ає́шся, недок., СПРО́ДА́ТИСЯ, спро́да́мся, спро́даси́ся, док., розм. Продавати все; розпродувати.
Спродується, як куркуль перед колективізацією (Укр.. присл.., 1955, 352);
Не можна за лихими сусідами на селі вдержатись. Хоч зараз спродуйся, пакуйся — та на кубанські степи! (Н.-Лев., II, 1956, 7);
Ніколи не бачили, щоб ця дівчинка гралася або пустувала, або опинилася на вулиці прилеглій і де, видко було, спродавалися ласощі й іграшки, — ніколи! (Вовчок, І, 1955, 363);
Литка, почувши про розкуркулювання, поспішав спродатися (Епік, Тв., 1958, 61);
Привозили сюди [в Опішню] із сусідніх сіл різноманітний крам і, спродавшись, купували додому гостинці (Знання.., 3, 1970, 15).
Словник української мови (СУМ-11)