Словник української мови в 11 томах

спростовувач

СПРОСТО́ВУВАЧ, а, ч. Той, хто спростовує що-небудь.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. спростовувач — спросто́вувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. спростовувач — -а, ч. Той, хто спростовує що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спростовувач — СПРОСТО́ВУВАЧ, а, ч. Той, хто спростовує що-небудь. Спростувач цін.  Словник української мови у 20 томах