1. Словник української мови в 11 томах

спростовувач

СПРОСТО́ВУВАЧ, а, ч. Той, хто спростовує що-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спростовувач — спросто́вувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. спростовувач — -а, ч. Той, хто спростовує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спростовувач — СПРОСТО́ВУВАЧ, а, ч. Той, хто спростовує що-небудь. Спростувач цін. Словник української мови у 20 томах