1. Словник української мови в 11 томах

спростування

СПРОСТУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. спростува́ти.

[Горпина Іванівна:] Як вони могли надрукувати таке? ..Ні, я вимагаю спростування! (Дмит., Дівоча доля, 1960, 48);

Спростуванням називається доведення хибності або неспроможності будь-якої тези (Логіка, 1953, 148).

2. Те саме, що спросто́вання 1.

— Єдине, що ви можете, — це з тюрми послати в редакцію спростування, мовляв, надрукована інформація вас не стосується, що цей однофамільник [однофамілець] навіть не доводиться вам ні родичем, ні знайомим (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спростування — спростува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спростування — -я, с. 1》 Дія за знач. спростувати. 2》 Те саме, що спростовання 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спростування — СПРОСТУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спростува́ти. [Горпина Іванівна:] Як вони могли надрукувати таке? .. Ні, я вимагаю спростування! (Л. Дмитерко); Спростуванням називається доведення хибності або неспроможності будь-якої тези (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. спростування — СПРОСТУВАННЯ — процес встановлення хибності або недоведеності деякого твердження за допомогою логічних засобів та уже доведених раніше тверджень. Філософський енциклопедичний словник
  5. спростування — Спростува́ння, -ння (дія) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)