спрямованість

СПРЯМО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Направленість; напрямок.

Дельфіни легко орієнтуються у водному середовищі за допомогою чудово розвиненого гідролокатора, і тут неабияке значення має спрямованість звуків, які вони посилають (Наука.., 5, 1973, 50);

Генерал Стенлі міряв кроками свій кабінет по діагоналі і напружено думав, як зірвати майбутній мітинг на стадіоні, цілком змінити його спрямованість (Собко, Стадіон, 1954, 380);

Я стисло характеризую твір, його ідейну спрямованість, героїв (Гур., Новели, 1951, 208).

Значення в інших словниках

1. спрямованість — спрямо́ваність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. спрямованість — [спр'амован'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. спрямованість — -ності, ж. Направленість; напрямок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спрямованість — СПРЯМО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Направленість; напрямок. Дельфіни легко орієнтуються у водному середовищі за допомогою чудово розвиненого гідролокатора, і тут неабияке значення має спрямованість звуків, які вони посилають (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. спрямованість — НА́ПРЯМ (шлях діяльності кого-небудь, розвитку якого-небудь явища, дії і т. ін.), НА́ПРЯМОК, ЛІ́НІЯ, СПРЯМО́ВАНІСТЬ, СПРЯМУВА́ННЯ (СПРЯМО́ВАННЯ), СКЕРО́ВАНІСТЬ, НАПРА́ВЛЕНІСТЬ рідше (шлях розвитку чого-небудь з певною орієнтацією); КУРС (перев.  Словник синонімів української мови
6. спрямованість — Спрямо́ваність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)