спрівати
СПРІВА́ТИ, а́є, недок., СПРІ́ТИ, спрі́є, док., рідко. Псуватися від вологи й тепла; пріти.
Текля ходила між хлібами, причорніли деякі колоски, жито спрівало від мокречі (Горд., Дівчина.., 1954, 151).
Словник української мови (СУМ-11)СПРІВА́ТИ, а́є, недок., СПРІ́ТИ, спрі́є, док., рідко. Псуватися від вологи й тепла; пріти.
Текля ходила між хлібами, причорніли деякі колоски, жито спрівало від мокречі (Горд., Дівчина.., 1954, 151).
Словник української мови (СУМ-11)