спрят
СПРЯТ, у, ч., діал. Схов, схованка.
Натякнула [матушка] на сотню карбованців, заховану в спряту́ — в скрині (Н.-Лев., III, 1956, 26);
*Образно. Прозорими гронами літо Лягає до тебе у спрят (Мисик, Верховіття, 1963, 95).
Словник української мови (СУМ-11)