спрят
СПРЯТ, у, ч., діал. Схов, схованка.
Натякнула [матушка] на сотню карбованців, заховану в спряту́ — в скрині (Н.-Лев., III, 1956, 26);
*Образно. Прозорими гронами літо Лягає до тебе у спрят (Мисик, Верховіття, 1963, 95).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спрят — спрят іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- спрят — -у, ч., діал. Схов, схованка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спрят — СПРЯТ, у, ч., діал. Схов, схованка. Натякнула [матушка] на сотню карбованців, заховану в спряту́ – в скрині (І. Нечуй-Левицький); * Образно. Прозорими гронами літо Лягає до тебе у спрят (В. Мисик). Словник української мови у 20 томах
- спрят — Майно, маєток Словник застарілих та маловживаних слів
- спрят — Спрят, -ту м. Приборка, уборка. Лихий спрят та й доброго спокусить. Ном. № 9977. Словник української мови Грінченка