спуджуватися
СПУ́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., СПУ́ДИТИСЯ, иться, док., діал. Лякатися.
Спудився цирульничина [цирульник], Кинув.. палку й торбу, Сам же — подавай бог ноги! (Фр., XII, 1953, 172);
Аничка спудилася: — Я, паноченьку, більше не… те, я… (Март., Тв., 1954, 40).
Словник української мови (СУМ-11)