співвіднесений

СПІВВІДНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до співвіднести́.

Образ героя Шолохова [Соколова з твору «Доля людини»] співвіднесений з ідеєю великих гуманістичних звершень радянського народу і освітлений цією ідеєю (Про багатство л-ри, 1959, 94);

Драматичне у Муратова завжди співвіднесене з індивідуальним досвідом ліричного «я» і переконливе своєю строгою стриманістю (Рад. літ-во, 10, 1968, 15).

Значення в інших словниках

1. співвіднесений — співвідне́сений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. співвіднесений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до співвіднести.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. співвіднесений — СПІВВІДНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до співвіднести́. Драматичне у Муратова завжди співвіднесене з індивідуальним досвідом ліричного “я” і переконливе своєю строгою стриманістю (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах