1. Словник української мови в 11 томах

співвіднесений

СПІВВІДНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до співвіднести́.

Образ героя Шолохова [Соколова з твору «Доля людини»] співвіднесений з ідеєю великих гуманістичних звершень радянського народу і освітлений цією ідеєю (Про багатство л-ри, 1959, 94);

Драматичне у Муратова завжди співвіднесене з індивідуальним досвідом ліричного «я» і переконливе своєю строгою стриманістю (Рад. літ-во, 10, 1968, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співвіднесений — співвідне́сений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. співвіднесений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до співвіднести. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співвіднесений — СПІВВІДНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до співвіднести́. Драматичне у Муратова завжди співвіднесене з індивідуальним досвідом ліричного “я” і переконливе своєю строгою стриманістю (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах