1. Словник української мови в 11 томах

співвіднесення

СПІВВІДНЕ́СЕННЯ, я, с. Дія за знач. співвіднести́.

Співвіднесення переживань героя з об’єктивною дійсністю, з реальним станом речей принципово відрізняє Франка від Достоєвського, споріднюючи його з Л. Толстим (Рад. літ-во, 4, 1964, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співвіднесення — співвідне́сення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. співвіднесення — -я, с. Дія за знач. співвіднести. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співвіднесення — СПІВВІДНЕ́СЕННЯ, я, с. Дія за знач. співвіднести́. Співвіднесення переживань героя з об'єктивною дійсністю, з реальним станом речей принципово відрізняє Франка від Достоєвського, споріднюючи його з Л. Толстим (із журн.). Словник української мови у 20 томах