співвіднесеність

СПІВВІДНЕ́СЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість співвіднесеного.

В слов’янських мовах, як і в багатьох інших мовах світу, в основі дієслівної граматичної категорії часу лежить поняття співвіднесеності дії (стану) з моментом мовлення (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 367).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співвіднесеність — співвідне́сеність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. співвіднесеність — -ності, ж. Властивість і якість за знач. співвіднесений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співвіднесеність — СПІВВІДНЕ́СЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість співвіднесеного. В слов'янських мовах, як і в багатьох інших мовах світу, в основі дієслівної граматичної категорії часу лежить поняття співвіднесеності дії (стану) з моментом мовлення (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах