співвіднесення

співвідне́сення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співвіднесення — -я, с. Дія за знач. співвіднести. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. співвіднесення — СПІВВІДНЕ́СЕННЯ, я, с. Дія за знач. співвіднести́. Співвіднесення переживань героя з об'єктивною дійсністю, з реальним станом речей принципово відрізняє Франка від Достоєвського, споріднюючи його з Л. Толстим (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. співвіднесення — СПІВВІДНЕ́СЕННЯ, я, с. Дія за знач. співвіднести́. Співвіднесення переживань героя з об’єктивною дійсністю, з реальним станом речей принципово відрізняє Франка від Достоєвського, споріднюючи його з Л. Толстим (Рад. літ-во, 4, 1964, 51). Словник української мови в 11 томах