співвідношення

СПІВВІДНО́ШЕННЯ, я, с. Взаємне відношення, взаємний зв’язок, взаємна залежність різних величин, предметів, явищ.

Після другої світової війни змінилося співвідношення сил між капіталізмом і соціалізмом на користь соціалізму (Тич., III, 1957, 327);

Останнім часом багато написано з приводу розуміння співвідношення творчого методу і світогляду художника (Мист., 5, 1957, 3);

У співвідношенні висот даху і стін жилої будівлі завжди переважала [на Україні] величина даху (Дерев. зодч. Укр., 1949, 10).

Значення в інших словниках

1. співвідношення — співвідно́шення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. співвідношення — Взаємовідношення, взаємний зв'язок <�залежність>, ок. співзв'язок, співзалежність; п! ПРОПОРЦІЯ.  Словник синонімів Караванського
3. співвідношення — [сп'іўв'ідношеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
4. співвідношення — -я, с. Взаємне відношення, взаємний зв'язок, взаємна залежність різних величин, предметів, явищ. Балансові співвідношення — обчислювані на підставі балансу підприємства показники, що містять інформацію про його фінансовий стан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. співвідношення — Стосунок, див. відношення, відносини  Словник чужослів Павло Штепа
6. співвідношення — СПІВВІДНО́ШЕННЯ, я, с. Взаємне відношення, взаємний зв'язок, взаємна залежність різних величин, предметів, явищ. Останнім часом багато написано з приводу розуміння співвідношення творчого методу і світогляду художника (із журн.  Словник української мови у 20 томах
7. співвідношення — Співвідно́шення, -ння; -шення, -но́шень і -шеннів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)