співжити
СПІВЖИ́ТИ, живу́, живе́ш, недок., рідко. Те саме, що співіснува́ти.
В межах цього методу [соціалістичного реалізму] мирно співживуть і романтика Яновського.., і урочистий пафос Бажана, і жвава невимушена розмова Твардовського (Рильський, IX, 1962, 8);
Дерева своїм корінням співживуть з різноманітними грибами. Останні щільно обплітають кінчики корінців (Знання.., 6, 1969, 17).
Словник української мови (СУМ-11)