Словник української мови у 20 томах

співжити

СПІВЖИ́ТИ, живу́, живе́ш, недок., рідко.

Те саме, що співіснува́ти.

Дерева своїм корінням співживуть з різноманітними грибами. Останні щільно обплітають кінчики корінців (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. співжити — співжи́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. співжити — -живу, -живеш, недок., рідко. Те саме, що співіснувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співжити — СПІВЖИ́ТИ, живу́, живе́ш, недок., рідко. Те саме, що співіснува́ти. В межах цього методу [соціалістичного реалізму] мирно співживуть і романтика Яновського..  Словник української мови в 11 томах