співжилець

СПІВЖИЛЕ́ЦЬ, льця́, ч., рідко.

Те саме, що співме́шканець.

Інженер не був байдужим співжильцем по кімнаті. Він з охотою допомагав Клименкові в оволодінні знаннями (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. співжилець — співжиле́ць іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. співжилець — -льця, ч., рідко. Те саме, що співмешканець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. співжилець — СПІВЖИЛЕ́ЦЬ, льця́, ч., рідко. Те саме, що співме́шканець. Інженер не був байдужим співжильцем по кімнаті. Він з охотою допомагав Клименкові в оволодінні знаннями (Ле, В снопі.., 1960, 151).  Словник української мови в 11 томах