співжилець

співжиле́ць

-льця, ч., рідко.

Те саме, що співмешканець.

Значення в інших словниках

1. співжилець — співжиле́ць іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. співжилець — СПІВЖИЛЕ́ЦЬ, льця́, ч., рідко. Те саме, що співме́шканець. Інженер не був байдужим співжильцем по кімнаті. Він з охотою допомагав Клименкові в оволодінні знаннями (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
3. співжилець — СПІВЖИЛЕ́ЦЬ, льця́, ч., рідко. Те саме, що співме́шканець. Інженер не був байдужим співжильцем по кімнаті. Він з охотою допомагав Клименкові в оволодінні знаннями (Ле, В снопі.., 1960, 151).  Словник української мови в 11 томах