співмешканець

співме́шканець

-нця, ч.

Той, хто мешкає з ким-небудь в тій самій квартирі, кімнаті тощо.

Значення в інших словниках

1. співмешканець — співме́шканець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. співмешканець — СПІВМЕ́ШКАНЕЦЬ, нця, ч. 1. Той, хто мешкає з ким-небудь в тій самій квартирі, кімнаті і т. ін; сусід. Сергій був далекий і від Лариси, і від співмешканців по кімнаті, і від людей, з якими працював на домні (О.  Словник української мови у 20 томах