співжилець
співжиле́ць
-льця, ч., рідко.
Те саме, що співмешканець.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співжилець — співжиле́ць іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- співжилець — СПІВЖИЛЕ́ЦЬ, льця́, ч., рідко. Те саме, що співме́шканець. Інженер не був байдужим співжильцем по кімнаті. Він з охотою допомагав Клименкові в оволодінні знаннями (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- співжилець — СПІВЖИЛЕ́ЦЬ, льця́, ч., рідко. Те саме, що співме́шканець. Інженер не був байдужим співжильцем по кімнаті. Він з охотою допомагав Клименкові в оволодінні знаннями (Ле, В снопі.., 1960, 151). Словник української мови в 11 томах