1. Словник української мови в 11 томах

співжилець

СПІВЖИЛЕ́ЦЬ, льця́, ч., рідко. Те саме, що співме́шканець.

Інженер не був байдужим співжильцем по кімнаті. Він з охотою допомагав Клименкові в оволодінні знаннями (Ле, В снопі.., 1960, 151).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співжилець — співжиле́ць іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. співжилець — -льця, ч., рідко. Те саме, що співмешканець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співжилець — СПІВЖИЛЕ́ЦЬ, льця́, ч., рідко. Те саме, що співме́шканець. Інженер не був байдужим співжильцем по кімнаті. Він з охотою допомагав Клименкові в оволодінні знаннями (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах