співіснування
СПІВІСНУВА́ННЯ, я, с. Одночасне або спільне існування кого-, чого-небудь.
Співіснування народної поезії і літератури цілком можливе.. Сучасна література допомагає народним талантам глибше усвідомити дійсність (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 22);
До мирного змагання, до мирного співіснування радянський уряд кличе всі держави світу (Довж., III, 1960, 7).
Словник української мови (СУМ-11)