спідлитися

СПІ́ДЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. Те саме, що спідлі́ти.

— Я впав, це правда! Я спідлився,— не перечу (Фр., VI, 1951, 288).

Значення в інших словниках

1. спідлитися — спі́длитися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. спідлитися — -люся, -лишся, док., розм. Те саме, що спідліти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спідлитися — СПІ́ДЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. Те саме, що спідлі́ти. – Я впав, це правда! Я спідлився, – не перечу (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах