спідлитися
СПІ́ДЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. Те саме, що спідлі́ти.
— Я впав, це правда! Я спідлився,— не перечу (Фр., VI, 1951, 288).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спідлитися — спі́длитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- спідлитися — -люся, -лишся, док., розм. Те саме, що спідліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спідлитися — СПІ́ДЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. Те саме, що спідлі́ти. – Я впав, це правда! Я спідлився, – не перечу (І. Франко). Словник української мови у 20 томах